У XIV-XV столітті в Європі з’явилися перші колоди карт Таро як розвага для аристократії, називалися trionfi. Тодішні зображення були радше відображенням соціальних ролей, ніж магічними символами. У XVIII столітті французькі окультисти припустили, що карті мають сакральне походження, що перетворило Таро на інструмент передбачення та духовних практик. Зараз Таро користуються популярністю, особливо в умовах невизначеності, як спосіб самопізнання та психологічної підтримки. Старші Аркани складаються з 22 карт, які описують ключові етапи духовного та життєвого шляху. Їх використовують для саморефлексії та розвитку особистості, а також в духовних практиках. Карти не передбачають майбутнє, а лише вказують на тенденції та внутрішні стани, рішення залишаються за людиною. Таро слід використовувати з повагою та без маніпуляцій, оскільки це лише інструмент самопізнання, а в християнстві відносяться до нього негативно як до форми ворожіння.
